Державний устрій України

Конституція України

Діюча Конституція України була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року відповідно до Основного Закону, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. C 1 січня 2006 року набрали чинності поправки до Конституції, що уточнили повноваження Президента України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. Частина поправок набрала чинності з дня набуття повноважень Верховної Ради України, що обрана у 2006 році.

Принциповим визначенням державного устрою є положення ст. 6: "Державна влада в Україні здійснюється на основі її поділу на законодавчу, виконавчу і судову". Єдиним органом законодавчої влади в Україні Конституція визначає Верховну Раду (ст. 75). Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України (ст. 113). Судочинство здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції (ст. 124, 125). Статус Президента України визначається ст. 102: "Президент України є главою держави і виступає від її імені”.

У 1996 році діюча Конституція України була в цілому позитивно оцінена самою авторитетною в області конституційного законодавства Європейською комісією Ради Європи "Демократія через право", більш відомої, як Венеціанська комісія.

Президент України

Статус Президента України визначений розділом V Конституції України, у якому сформульовані права й обов'язки Президента як глави держави, порядок його обрання, а також усунення з посади і припинення його повноважень. Статус Президента як гаранта Конституції покладає на нього обов'язок припиняти будь-які дії законодавчої, виконавчої та судової влади, що прямо або безпосередньо порушують Основний Закон України. Для виконання цього обов'язку Президент наділений відповідними повноваженнями.

Президент є гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також прав і свобод громадян.

У сфері зовнішньої політики Президент як глава держави виступає від її імені, представляє Україну в міжнародних відносинах, веде переговори й укладає міжнародні угоди. Він також керує всією зовнішньополітичною діяльністю держави.

Президент є Верховним Головнокомандуючим Збройних Сил України й очолює Раду національної безпеки й оборони.

Порядок виборів Президента закріплений ст. 103 Конституції України. Вибори Президента здійснюються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, терміном на 5 років.

Законодавча влада України

Відповідно до Конституції єдиним органом законодавчої влади в Україні є однопалатний Парламент – Верховна Рада України. У цілому, на сучасному етапі це відповідає конституційній формі устрою України як унітарної держави.

Верховна Рада України складається з 450 народних депутатів, що обираються шляхом таємного голосування на п'ятирічний строк на основі загального, рівного і прямого виборчого права (до виборів 2006 року термін, на який обиралася Верховної Рада України, складав чотири роки).

Керує Верховною Радою України Голова Верховної Ради України, що обирається народними депутатами зі свого складу. Верховна Рада України, також зі свого складу, обирає Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України організовує її роботу і координує діяльність її органів.

Основними галузевими органами Верховної Ради є комітети, що здійснюють законопроектну роботу. Підготовлені комітетами законопроекти виносяться на розгляд Верховної Ради.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові, народним депутатам, Кабінетові Міністрів.

Закони, прийняті Верховною Радою України, підписує Президент України, що володіє правом вето відносно їх (окрім законів про внесення змін у Конституцію України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд у Верховну Раду України.

Докладніше про діяльності Верховної Ради України можна дізнатися з розділу IV Конституції України, що регламентує діяльність українського парламенту. А також матеріали про її діяльності розміщені на офіційній інтернет-сторінці Верховної Ради.

Виконавча влада України

Кабінет Міністрів України є вищим органом виконавчої влади країни. У його склад входять: прем'єр-міністр України, перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри і міністри.

Прем'єр-міністр України затверджується Верховною Радою України по представленню Президента України. Кандидатуру для призначення на посаду прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Прем'єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів України і направляє їй на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затверджені Верховною Радою України.

Відповідно до поправок до Конституції, тим, що вступили в силу 1 січня 2006 року, Кабінет Міністрів України додатково одержав деякі повноваження, що стосуються формування центральних органів влади. Як сказано в новій редакції Конституції України, Кабінет міністрів України:

• створює, реорганізовує і ліквідує відповідно до закону міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, що передбачені на утримання органів виконавчої влади;
• призначає на посаді і звільняє з посад за представленням прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Таких повноважень Кабінет Міністрів України раніше не мав.

Докладніше про роботу Кабінету Міністрів України можна довідатися з розділу VI Конституції України, що регламентує роботу українського Уряду. Також інформація про його роботу розміщена на офіційній інтернет-сторінці Кабінету Міністрів України.

Система виконавчої влади, крім Кабінету Міністрів, включає міністерства, державні комітети (державні служби) і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Судова влада України

Відповідно до Конституції правосуддя в Україні здійснюється винятково судами, будь-яке делегування функцій судів, а також присвоєння цих функцій іншими органами або посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституція вказує на неприпустимість створення надзвичайних і особливих судів.

Загальну структуру судової системи визначає стаття 124 Конституції України, відповідно до якої судочинство здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства. Конституційний Суд України є особливим судовим органом конституційного контролю.

Правосуддя здійснюється професійними суддями і, у визначених законом випадках, народними засідателями і присяжними.

Громадянство України

Конституція визначає в Україні існування єдиного громадянства. Україна не підтримує ідею подвійного громадянства. Громадянин України, що набув підданство іншої держави, в правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України. Іноземець, який має громадянство України, в правових відносинах з Україною визнається тільки громадянином України. Позиція України в цьому питанні узгоджується з нормами міжнародного права.

Законом «Про громадянство України” встановлено, що громадянство України є рівним і єдиним, незалежно від того, чи мають громадяни свій статус від народження або набули його на інших підставах. Всі громадяни користуються рівними правами та мають однакові обов’язки.

Держава зобов’язана захищати права і свободи своїх громадяни не тільки на території України, але й за її кордонами.

Україна приєднується до міжнародних зобов’язань щодо захисту прав людини. Зокрема, іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому «Законом про біженців».

Рішення про надання і припинення громадянства України, а також про надання притулку в Україні іноземним громадянам та особам без громадянства приймає Президент України.